Напад Росії на Україну призвів до втрати багатьох невинних життів. Багато дітей залишилися без батьків, які віддали своє життя, захищаючи свою країну та рідних. Складно розповісти дитині про загибель батька на війні, але необхідно знайти правильні слова, які допоможуть їй зрозуміти ситуацію, та допомогти дитині пережити цю страшну втрату.

12 порад, як сказати дитині, що батько загинув на війні

Не відкладайте розмову 

Деякі батьки вирішують відкласти на якийсь час важку розмову з метою захистити дитину від психологічної травми. Але діти відчувають зміну емоційного фону в домі, помічають, що всі засмучені, нервують, уникають спілкування, надміру метушаться. Вони відчувають, що сталося щось погане, але не знають, що саме, і зрештою в дитини з'являється тривожність і страх не тільки через відсутності близької людини, а й від невизначеності.  Дитина може дізнатися про смерть батька випадково, наприклад, від сусідів або підслухати ваші розмови телефоном, і для неї це стане шоком. Тому не уникайте і не видкладайте цю розмову.

Підготуйте себе  

У момент розмови з дитиною важливо бути спокійним. Це не означає, що ви маєте стримувати сльози і повідомляти про трагедію з байдужістю. Йдеться про стан, у якому ви будете здатні повідомити дитині про смерть близької людини та надати необхідну підтримку. Якщо відчуваєте, що не можете впоратися зі своїм емоційним і фізичним станом, спричиненим власним переживанням горя, попросіть поговорити з дитиною близьких, з ким вона має довірливі стосунки, або зачекайте на момент, коли будете в змозі про це говорити. 

Створіть безпечне і комфорте середовище

Повідомляти дитині важку новину краще в знайомому їй місці, там, де вона почуватиметься комфортно і безпечно. Розмова телефоном, поки дитина в школі, - не найкращий варіант. Бажано поговорити вдома, вранці або вдень, але не перед сном. Звична обстановка, можливість вільно проявляти емоції або усамітнення в разі такої потреби допоможе дитині легше впоратися з трагічною звісткою. Важливо, щоб ви постійно були поруч і могли підтримувати дитину та відстежувати її емоційний стан і поведінку.

Говоріть правду

Завжди кажіть дитині правду. Важливо використовувати просту мову та зрозумілі слова. Для дітей мова образів і метафор не завжди зрозуміла, їм важко буде усвідомити сенс фраз: "відійшов в інший світ", "покинув нас", "вічний сон", тож використовуйте конкретні слова та вирази, доступні для розуміння дитини, щоб не виникало подвійних смислів, особливо якщо ви повідомляєте це підлітку. Наприклад, "тато помер, його більше немає", "наш тато - герой, але на жаль, він загинув".

Відповідайте на запитання дитини 

У дитини, особливо дошкільного віку, може виникнути багато запитань про смерть. Постарайтеся відповісти на всі запитання. Спирайтеся на свої відчуття, але намагайтеся уникати надмірного негативу навколо цієї теми, не потрібно занурювати дитину в страшні обставини і причини смерті. Винятком можуть бути тільки старші підлітки. Діти можуть запитувати про свою і вашу смерть. Не варто заперечувати цей факт, але водночас важливо донести до дитини, що це трапиться зовсім не скоро і взагалі невідомо коли.  

Не варто уникати розмов про смерть, якщо дитина проявляє інтерес до цієї теми або цікавиться питаннями про те, що відбувається з душею людини, яка пішла. Так вона переживає новий досвід, намагається його осмислити і прийняти. Замовчування ж цієї теми може викликати тривогу, спровокувати страх смерті. Важливо якомога більше говорити з дитиною, постійно проговорювати всі почуття і переживання, адже в цей момент часто виникають образа і злість на весь світ, неприйняття ситуації, вона може зачмкнутися у собі і уникати контакту. 

Прославляйте батьківський вчинок

Важливо зазначити, що батько був справжнім героєм, який захищав свою країну та свою сім'ю. Наголошуйте на тому, що він робив це для того, щоб дитина жила у безпеці, жила у вільній країні і мала краще майбутнє. Буде добре, якщо хтось із батьківських побратимів розкаже дитині, який батько був сміливий, вправний, добрий і т.д.

Допоможіть дитині зрозуміти емоції

Діти можуть абсолютно по-різному відреагувати на звістку про втрату близької людини. Хтось почне плакати, а хтось продовжить грати в іграшки, хтось може не одразу зрозуміти, що саме сталося. Важливо розуміти, що в цих ситуаціях у дитини відбувається глибоке переживання того, що сталося. Якщо ваша дитина не відреагувала на новину про смерть близької людини "стандартно", не поспішайте робити висновок, що вона легко це перенесе. Поспостерігайте за нею, дайте зрозуміти, що ви поруч і готові підтримати. 

У разі ж сильної емоційної реакції добре допомагає тактильний контакт: візьміть дитину на руки або обійміть, будьте поруч, дайте відчути захищеність. З маленькою дитиною в перші дні краще спати поруч, бо в цей період у неї можуть виникнути проблеми зі сном.

Діти можуть мати складнощі зі сприйняттям та вираженням емоцій, тому важливо допомогти дитині зрозуміти, що вона почуває. Дайте їй знати, що це нормально почуватися сумною, засмученою та збентеженою. 

Надайте дитині допомогу

Після розповіді дитині про втрату батька важливо надати їй допомогу та підтримку. Дитина може відчувати різні емоції, такі як гнів, сум, страх та безпомічність. Намагайтеся бути терплячим та співчутливим до її почуттів, дозвольте їй висловлюватися та розповідати про свої емоції. Допоможіть їй знайти спосіб справлятися зі ними, наприклад, можна запропонувати виразити їх у малюнку, листі або розмові з психологом. Навчіть дитину способам релаксації, таким як медитація або йога, дихальним вправам, щоб вона могла заспокоюватися. Дозвольте дитині вибрати спосіб, який найбільше підходить їй.

Не забувайте про підтримку

Дитина може відчувати відчай та безнадію після втрати батька, тому важливо підтримувати її. Надайте дитині відчуття безпеки та затишку, показуйте, що ви з нею поруч. Спілкуйтеся з дитиною, дайте зрозуміти, що вона може звернутися до вас за допомогою в будь-який час. Підтримайте дитину та створіть для неї безпечне середовище. Допоможіть їй знайти спосіб висловити свої емоції та почуття. Надайте дитині можливість плакати стільки, скільки вона хоче, говорити про свої думки та відчуття, а також дайте їй знати, що вона не одна в своїй жахливій ситуації.

Розповідайте про батька

Незважаючи на те, що батько загинув, важливо, щоб дитина пам'ятала його та його подвиги. Розповідайте про батька, про те, як він був добрим, сильним та мужнім. Покажіть дитині фотографії, розказуйте про спільні моменти та подорожі. Подивіться ваші сімейні відео. Можливо, дитина захоче зробити якусь коробку пам'яті, де буде зберігати якісь речі, фото, згадки про батька. Допоможіть їй в цьому.

Надайте дитині можливість вшанувати пам'ять батька

Допоможіть дитині вшанувати пам'ять свого тата. Разом придумайте спосіб, як вшанувати його пам'ять, наприклад, посадивши дерево, зробивши своїми руками пам'ятник або написавши листа до нього. Це допоможе дитині почувати себе ближчим до батька та знайти спосіб знайти з ним спільну мову, хоча він і помер.

Зверніться за професійною допомогою, якщо потрібно

Якщо вам складно допомогти дитині впоратися з втратою, не соромтеся звернутися за допомогою до фахівців. Психолог або консультант зможуть допомогти дитині знайти спосіб справлятися зі своїми емоціями, відчуттями, болем і розпачем.

Висновок

Розповісти дитині про загибель батька на війні - нелегка справа. Проте, з допомогою правильних слів та підтримки можна допомогти дитині зрозуміти ситуацію та пережити втрату близької людини. Намагайтеся говорити з дитиною правдиво та обережно, враховуючи її вік та розвиток. Після розповіді про втрату, надайте дитині підтримку та допомогу, дозволяючи їй висловлювати свої емоції та знайти способи справлятися зі своїм станом. Найголовніше - дайте дитині зрозуміти, що вона не сама та має підтримку рідних та близьких. Розповісти дитині про загибель батька - це важкий крок, але з правильним підходом ви можете допомогти їй знайти спокій та пережити цю складну ситуацію.

Олена, www.kraskizhizni.com